Фото библиотеки


ХХІ век 3...Книгомани...Hеделя де...Школа ран...Сказка

Анонс

Як відомо, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 177 «Про...
Внимание, внимание! Мальчишки и девчонки, а так-же их родители в сквере Шевченко открылась новая спортивная площадка! Мы очень рады,...
Шановні колеги! Вийшов черговий номер бюлетеню Молодіжної секції УБА "БІБЛІОМОЛОДЬ", №7 2016. У номері читайте про неформатне навчання молодих бібліотекарів,...
Сайт Константиновского городского краеведческого музея - один из лучших, если не лучший сайт музеев, по крайней мере,...
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ ! НОВА ПОСЛУГА ! ШАНОВНІ БАТЬКИ ! Якщо Вам у вихідний день ні...

Наши события

<< < Февраль 2014 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
          1 2
3 4 5 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28    

Божествена комедія

За залізними дверима
Бог ключами з Раю гримав.
Вигнав Єву він з Адамом.
Зачинилась важка брама
Глядь, а біля того древа
Залишилась в раю Єва.
І здалось йому з даля,
 Поглядом комусь стрілля.
І до того ж шанобливо
І завзято і грайливо
Бога вгледівши отця
Вся змінилася з лиця.
Підійшов до неї він
А вона йому – уклін
Глибоченький враз зробила
І така стоїть вродлива.
Вчулось йому шарудіння,
А то пхалось чортовиння
Спокушало що людей.
Бог і дума, ото, гей!
Звідкіля оце той Змій.
А ну, каже йому: «Стій!
То ти є чиє створіння,
Із якого ти насіння?»
А той, сп’явшися на хвіст,
Враз піднявся на весь зріст.
Каже: «Твій же я є сину,
Але маю я провину».
Спокушав цю невеличку,
Що з тобою молодичку.
Впала мені до душі.
От і вирішив в тиші.
Я позбутися Адама,
Та не мав іншого крама,
Як ті яблука в саду,
Що створив їм на біду.
І казав, не майте віри
Є в створінні Бога діри
Вони чорні не очам,
 А сонячним променям.
Все засмоктуючи в себе
Перетворюють все небо.
І не тільки,а й довкілля
Де проводите дозвілля
Ви з Адамом ідучи,
Ці яблука їдячи.
Так що майте на увазі
І тікайте мерщій в разі.
Коли вгледіте Отця,
Бо Він дасть таки перця.
І піддасть такого жаху,
Що залишить вас без даху.
І погонить вас із раю,
От таку я думку маю…
Отаке я їм казав
Бо недобрий намір мав.
Що ти виженеш обох,
Та я викопав тут льох,
Щоб сховалась в ньому Єва
Біля того таки древа.
Хтів я з нею лиш кохатись
І не думав зазіхатись
На твоє, Отець, правління,
Бо я мав таки сумління
Бути гарним тобі сином,
У такі от мрії линув
В ясні дні і в темні ночі.
Кажу тобі прямо в очі.
Вибачай мені зухвалу
Цю провину і не малу.
Хай іде вже до Адама
Оця з його ребра дама.
Ми ж з тобою, милий тату,
Будем інший клопіт мати.
Діточки у них підуть
І у рай до нас  прийдуть
І почнуть у нас питати
Чому тата, чому мати
Отакі вони хороші,
А не мають в Раю площі
А ні метру тут житла,
А за Раєм там імла.
Буревії та сніги
Жити їм не до снаги.
Хижаки та плазуни,
І комахи й гризуни,
Не дають спокійно жити
То й на Місяць тільки вити
Залишається усім.
А як ще той дощ і грім,
Протікає з листя стріха,
То одна  є тільки втіха
Їм давати хропака
І відлежувать бока,
А коли ж то їм навчатись
І у зірках розбиратись?
Пересваряться вони,
Вийдуть з них лиш Каїни.
І не вийдуть з них Авелі
Бо живуть як у пустелі.
То ж таку я думку маю-
Поверни ти їх до Раю.
Хай вони вже тут плодяться
І смачного наїдяться.
Не опустяться в них руки
І візьмуться за науки,
Запанують мир і спокій
На віки, а не на роки.
Так що, Батьку, відчиняй
Двері їм таки у Рай!
Будуть в них добро і статки
І не мати будуть гадки
Як дістати кусень хліба,
Будуть в них і м’ясо й риба.
Будуть всі тебе славити
На всі долі, на всі світи.
Я не буду Люцифером,
А тим більше Агасфером.
Бо це істина проста
Жити задля Христа.
4 января-2 февраля 2014 г. Панасенко П.М.







Яндекс.Метрика